воскресенье, 27 марта 2011 г.

Лесич Вадим


(Лесич Вадим; Дригинич Ярослав; Ярий Ярослав; справ.: Кіршак Володимир; 25.04.1909, с. Устя, Снятинського р-ну - 24.08.1948, Нью-Йорк, США) - укр. поет, перекладач і літературознавець. Навч. у Станіславській укр. гімназії, Ягайлонському університеті (Краківському) (1931 - 1932) і Варшавській школі журналістики (1938). 1934 - заарештований польською поліцією. 1944 вимушено емігрував до Німеччини, а з 1948 -до США. Проживав у Нью-Йорку. Похований на укр. правосл. цвинтарі у Бавнд-Бруку. Друкується з 1929. Співпрац. із журналами "Назустріч", "Літерат.-науковші вісник", "Ми" і польським "Польсько-укр. бюлетень". У США - член об'єднання укр. письменників "Слово", Нью-Йоркської групи укр. письменників і Пен-Клубу. У львів.-варшавський період видав 3 збірки своїх поезій - "Сонцеблиски" (1930), "Відчиняю вікно" (1932) і "Різьблю віддаль" (1935), в америк. - "Ліричний зошит" (1953), "Поезія" (1954), "Розмова з батьком" (1957), "Крейдяне коло" (1960), "Кам'яні луни" (1964), "Вибрані поезії: 1930 - 1965" (1965) і "Предметність нізвідкіль" (1972). Поезії його ввійшли до антології "Координати" (Нью-Йорк, 1969. - Т.2). Переклав твори Еліота. Автор статей про укр. літературу у "Польсько-укр. бюлетені" та огляду "На межах незавершеного покоління: пости укр. еміграції 1940 pp.".

Комментариев нет:

Отправить комментарий